Схема залягання грунтових вод

схема залягання грунтових вод
При вивченні руху підземних природних вод і вод, штучно нагнітаються в пласт, використовують метод радіоактивних індикаторів. Гіпермаркет Знань>>Географія>>Географія 6 клас>> Географія: Підземні води, їх типи. Нижче знаходиться зона аерації (глибиною до кількох сотень метрів), заселена анаеробами. Першу формулу використовують для визначення припливу води до будівельних котлованів, другу — для водопостачання.


Для останніх характерні зональності широтна на рівнинних і вертикальна на високогірних областях. Безнапірні й напірні води можуть виходити на поверхню (джерела). До поверхневих джерел водопостачання належать ріки, озера, водосховища. Східна частина родовища знаходиться під водами Азовського моря.[1]. Поверхня (дзеркало) підземних вод зображується на картах у вигляді ізоліній — гідроізогіпс (грецьк. «гідро»- вода, «ізос»- рівний, «гіпсос» — висота) — ліній, що з’єднують однакові абсолютні (або відносні) відмітки дзеркала підземних вод. Температура води залежить від джерела водопостачання та сезону року.

Для утворення тиску потрібна різниця у рівнях міжпластових вод у різних точках. Колір води оцінюється за стандартною платино-кобальтовою шкалою в градусах. Рух води в горизонтальних дренажах самопливний, а відведення підземних вод з вертикальних дренажів здійснюється насосами. Наприклад, закачування в пласт підігрітої води за певних умов може підвищити нефтеотдачу за рахунок зниження в’язкості нафти. При цій системі можна досягнути повного осушення території, яка розташована нижче головної дрени.

Похожие записи: